Ініціатором і організатором служби функціональної діагностики у обласній клінічній лікарні являється Сумбат Тартатович Капрельянц.
Розпочав він свою діяльність у 1949 році на електрокардіографі старого типу з фотозаписом.
В 1961 році кабінет функціональної діагностики очолила Зелена А.С., який стає організаційно-методичним центром з питань функціональної діагностики, взявши на себе завдання організації кабінетів функціональної діагностики у лікувально-профілактичних закладах області та підготовки кадрів для них.
З 1992 році службу очолює лікар вищої категорії Д’яковченко Л.І.
Співробітники кабінету функціональної діагностики:
Бакланова Н.М.1974 . - лікар кабінету,
Савенко І.І. 1969 р. – лікар , має другу кваліфікаційну категорію по функціональній діагностиці.
Кабінет функціональної діагностики проводить цілий комплекс досліджень функціонального стану систем кровообігу, дихання та нервової системи.
На оснащенні кабінету знаходиться сучасне діагностичне обладнання зарубіжних та вітчизняних фірм , яке дозволяє проводити:
- дослідження біоелектричної активності міокарду з допомогою велоергометрії, електрокардіографії, ехокардіоскопії, добового ЕКГ та АД-моніторування
- дослідження фазової серцевої діяльності, визначення об’емних величин гемодинаміки – ехокардіоскопії і тетраполярної трансторокальної реографії,
- оцінки стану периферичного кровообігу по даним реовазографії, реоенцефалографії, капіляроскопії,
- вивчення функції зовнішнього дихання за допомогою спірографії та пневмотахографії ( аналіз співвідношення “ потік-об”єм”),
- визначати функціональний резерв серцево-судинної, дихальної систем з допомогою функціональних проб, велоергометрії, ехокардіоскопії, добового ЕКГ-моніторування,
- визначати функціональний стан головного мозку методом електроенцефалографії,
- діагностику внутрі черепних уражень- ехоенцефалографії.
В останні 5 років метод ЕКГ моніторування став таким незамінним в кардіології, як звичайна електрокардіографія ( хоча ні в якій мірі його не замінює). Він являється важливим методом:
- діагностики ішемічної хвороби серця та оцінки ефективності лікування ішемія,
- оцінки симптомів, які можуть бути пов’язані з порушеннями серцевого ритму та провідності,
- оцінки ефективності лікування аритмій серця.
Метод добового моніторування став широко використовуватись не тільки кардіологами, а й терапевтами та іншими спеціалістами.
Добове моні торування артеріального тиску
Цей метод використовується у хворих з підозрою на наявність артеріальної гіпертензії та оцінки ефективності проведеного (снижуючого АТ) лікування.
Перевага ДМАТ перед традиційним (клінічним) виміром АТ:
- Значно більше число вимірювань АТ, що являється фактором підвищення точності оцінки гіпертензії.
- Можливість отримання профілю АТ без контакту з медичним персоналом для виявлення «ефекту білого халату».
- Отримання профілю АТ в умовах, типових для пацієнта, а не в достатньо «штучній» обстановці медичного закладу.
- Можливість оцінки досягнутій в ході лікування корекції АТ на протязі доби.
- Виявлення пацієнтів з відсутністю адекватного зниження АТ в нічний час , маючих підвищений ризик серцево-судинних ускладнень.
Велоергометрія
Навантажувальні проби, в тому числі і велоергометрія, основані на вивченні реакції серцево-судинної системи пацієнта на навантаження. Використовується поступово-нарощувальне навантаження на велоергометрі. Для забезпечення безпеки дослідження та отримання максимального об’єму інформації, лікар при проведенні навантаження постійно контролює загальний стан пацієнта, ЕКГ та АТ.
Тест зупиняють при появі симптомів ішемії міокарду на електрокардіограмі, при появі небезпечних порушень ритму серця чи надмірному підвищенню артеріального тиску і т.д.
Основними цілями проведення тестів з фізичним навантаженням в клінічній практиці являються: діагностика ішемічної хвороби серця і оцінка її тяжкості, а також виявлення порушень ритму серця, які не вдалось зареєструвати на звичайній ЄКГ.
Протипоказанням до проведення навантажувальних тестів є:
- Гостра стадія інфаркту міокарда.
- Нестабільна стенокардія.
- Гострий міокардит та перикардит.
- Виражений аортальний стеноз.
- Високі цифри артеріального тиску.
Електроенцефалографія
– це метод об’ективного дослідження функціонального стану головного мозку, оснований на реєстрації його біо потенціалів . Його використовують при травмах головного мозку, пухлинах головного мозку, гострих порушеннях мозкового кровообігу, нейро інфекціях , для вивчення механізмів епілепсії та виявлення її на різних стадіях, для визначення ефективності проведеної терапії.
ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ
за допомогою спірографії та пневмотахометрії
Показання для проведення дослідження:
- Визначення типу та ступеня дихальної недостатності.
- оцінка ефективності лікування бронходилятаторами, інгаляційними глюкокортикостероїдами та мембрано стабілізуючими препаратами.
- виявлення змін ФЗД в осіб, що мають ризик розвитку легеневих захворювань.
- Проведення бронходилятаційних тестів.
План обстеження хворого при наявності скарг
|
Скарги |
План обстеження |
|
1. Біль в лівій половині грудної клітини. |
Електрокардіографія (ЕКГ) Ехокардіографія Холтерівське моні торування Велоергометрія
|
|
2. Задишка |
ЕКГ Дослідження функції зовнішнього дихання |
|
3. Підвищення артеріального тиску |
ЕКГ Ехокардіоскопія Кардіоінтервалографія Добове моні торування артеріального тиску |
|
4. Перебої в роботі серця |
ЕКГ Ехокардіоскопія Кардіоінтервалографія Добове ЕКГ моні торування |
|
5. Головний біль, запаморочення, шум у вухах, слабкість |
ЕКГ Реоенцефалографія з пробами Ультразвукова доплерографія судин голови Добове моні торування артеріального тиску |
|
6. Виявлення ранніх ознак ішемічної хвороби серця |
Електрокардіографія (ЕКГ) Ехокардіографія Холтерівське моні торування Велоергометрія
|
|
7. Втрата свідомості, слабкість |
Електроенцефалографія Ехеенцефалографія Ультразвукова доплерографія судин голови |
|
8. Біль в ногах |
Реовазографія з пробами Ультразвукова доплерографія судин ніг |
|
9. Приступ ядухи |
Дослідження функції зовнішнього дихання ЕКГ Ехокардіоскопія |
Контактна інформація
(0542) 25-01-26